Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зяяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зяяти — зяят, Ол. Дихати відкритим ротом; позіхати. Пес вывалюе язык і зяят … Словник лемківскої говірки
глибочіти — чи/ть, недок., розм. Зяяти … Український тлумачний словник
зіяти — я/є, недок. Те саме, що зяяти … Український тлумачний словник
зяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зяяти … Український тлумачний словник
зяяння — я, с. Стан за знач. зяяти … Український тлумачний словник
позівати — а/ю, а/єш, недок., діал. 1) Зівати не дуже сильно або час від часу. 2) перен. Припускатися помилок; хибити. 3) перен. Зяяти … Український тлумачний словник
позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… … Український тлумачний словник
